Година історичної пам’яті в Семенівській бібліотеці

Серед трагічних сторінок в історії українського народу 1932-1933 роки займають особливе місце. Мільйони безневинно загиблих без стихії, без війни, без засухи в самому центрі цивілізованої Європи…

Щоб пригадати про ті страшні роки і віддати шану померлим від страшної голодної смерті, українці щорічно 24 листопада запалюють свічку пам’яті, а в навчальних закладах і культурних установах проводяться заходи, які нагадують про ті страшні події. Таким заходом стала історична година  “Дзвони гіркої пам’яті”, яка була проведена 23 листопада в Семенівській сільській бібліотеці для жителів села та учнів місцевої школи. В приміщенні був оформлений символічний вівтар, на якому розташовано ікону Матері Божої, чорний хліб, чорна хустка, колосся, глечик із зерном. А поруч виставка книг і спогадів місцевих очевидців про голодомор. Серед них спогади Сови А.В., Варави Л.Г., а також книги «Найбільший злочин Кремля», «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор», «Марія», «Жовтий князь» та інші.

Все пережили за цю годину: конфіскацію зерна і усього продовольства, спазматичний біль голодного шлунку і жахіття людоїдства. Особливо трагічно сприймалися страждання дітей.

Сьогодні поширена думка,що говорити про голодомор – це озиратися назад, це блукати десь серед могил. Озиратися у минуле треба кожному, щоб зрозуміти і не допустити такого жахіття.